Меморіал містить 14 стоянь (кімнат), в яких показано окремі етапи життя мучеників за віру. Під час екскурсії можна побачити як пролягав шлях до мучеництва багатьох людей, як зміцнювалася і розвивалася їхня віра, через які випробування вони перейшли, за яких обставин віддали своє життя за Христа.

Завершують експозицію могили мучеників. Тут неможливо бути байдужим. Навіть якщо не кожен промовить молитву, то, безсумнівно, по-іншому погляне на Меморіал, на представлене в ньому життя мучеників, чиє життя і смерть свідчить про те, як насправді виглядає реальність у країні, де заперечили існування Бога і знецінили людяність.

Перше стояння показує синтетичний образ комуністичної реальності: уривки Кримінального
кодексу, в яких йдеться про покарання тих, що продовжують сповідувати свою віру, фрагменти
виступів представників тодішньої влади, між іншими, Леніна, Сталіна тощо. Це будуть óбрази надто відомі багатьом українцям, полякам і росіянам, а також листівки, решітки, кайдани – символи переслідування.
Третє стояння символізує рідний дім. Тут є світлини семи сімей з Поділля, яких закатували за віру. Але в цій ворожій реальності були і світліші сторони – дім, де батьки навчали про Бога і
християнську віру, саме тут формувалися майбутні мученики. Завдяки таїнствам та молитві,
зокрема Євхаристії та розарію, католики зуміли пережити темну ніч переслідувань.

Меморіал має первинний і автентичний стан, тому складається враження, що мученики щойно
вийшли з нього, бо мучеником-свідком Христа є щодня кожен з нас на своїй життєвій дорозі.
Фото п’ятого стояння П’яте стояння меморіалу присвячене священикам, які зберегли живу віру в часи переслідувань. Це вони залишилися незломними під час режиму і надихали вірян до витривалості та вірності.


Стояння «В’язниці і допити» – частинка історії Церкви не лише в Україні, а й в усьому Радянському Союзі, це також символічне висвітлення відвічного конфлікту між добром і злом, що виявився з особливою силою у той час.
Далі є стояння-репродукція таборів, через які перейшло багато християн, місце, де священики-
засланці, попри заборони, потаємно звершували Євхаристію, щоб мати силу до подальшої
боротьби.

Стояння «Євхаристія» є серцем меморіалу. У центрі розміщена частинка знищеного вівтаря,
оскільки велич переслідуваних народжувалася біля вівтаря.
Фотографії знищених святинь – це все викликає відчуття ситуації, в якій доводилося виконувати душпастирське служіння в Україні впродовж 80 років і зберегти свою віру – це водночас вказує на сьогоднішні часи, адже про віру потрібно дбати постійно.

Після такої підготовки паломники входять до кімнати «Розстріляні». Її освітлення допомагає усвідомити боротьбу добра і зла в людських серцях, в історії України та всього світу. Зі світлого коридора люди заходять у понуре коло, присвячене пам’яті мучеників комунізму. Тут є імітація в’язниць, семи місць тортур і смерті мучеників а також земля з тих місць. Минаючи німих свідків – наприклад землю із вінницького парку слави, у якому 70 років тому впродовж трьох ночей розстріляно і поховано понад 15 000 римо-католиків з навколишніх парафій – опинимося біля стіни сотень людей, замордованих за віру.


Як після Великої П’ятниці наступає Великдень, так і наступні елементи експозиції впроваджують в настрій Воскресіння. Вихід з меморіалу показує щедрі плоди цієї мученицької смерті, тисячі свідчень навернень, зцілень і багато фотографій святинь, відбудованих за роки незалежності України.

На екранах представлено душпастирську діяльність багатьох священиків. З фотографій
споглядають обличчя людей, котрим священики повернули віру в Бога і людей, представники
різних соціальних верств: прості працівники, медсестри, студенти, лікарі та їхні свідчення. З
гучномовців лунають пісні-молитви за Україну. На екранах бачимо натовпи людей і свідчення
їхньої витривалості та вірності, які можна як прочитати, так і побачити на екранах.
Щоб вийти з Меморіалу, потрібно перейти через Хрест, який є брамою воскресіння для кожного з нас. На ньому видніють різними мовами написи: «Віруємо і пам’ятаємо».

Надіємось, що кожен, хто тут побуває, буде зворушений силою віри мучеників нашої землі, а це безперечно матиме вплив на подальше життя. У головному вівтарі є 7 фігур постраждалих за віру, серед них і Слуга Божий о. Людвік Вродарчик ОМІ – мученик цієї землі, який буде винесений на вівтарі як свідок і представник багатьох людей, що насправді поставили Бога понад усе і не завагалися заради Нього втратити земне життя, щоб осягнути вічне.

Закрити меню