Меморіал складатиметься з ряду кімнат, в яких показано окремі етапи життя мучеників за віру від дитинства аж до смерті та її плоди (Див. опис в додатку). Під час екскурсії можна буде побачити мучеників, котрих змінила віра і вони зростали, щоби стати сміливими людьми, готовими віддати життя за Христа. Тому як творці експозиції не можемо не взяти під увагу часів, які відбилися найбільше на житті римо-католиків в Україні. На самому початку потрібно буде пройти повз могили мучеників за віру. Тут неможливо буде пройти мимо. Навіть якщо не кожен помолиться, то по-іншому стане дивитися на меморіал, на представлене в ньому життя мучеників, котрі через свідчення свого життя допомогли світу побачити правду про країну без Бога і людяності, на все, що повинно було їх якби підготувати до найбільшого випробування, котре подолали перемагаючи.
Всього буде чотирнадцять кімнат, які символізуватимуть чотирнадцять стоянь хресної дороги – це така хресна дорога народу на наших землях. Перше стояння покаже синтетичний образ комуністичої реальності: кайдани, виписки з Кримінального Кодексу в яких говориться про кари які загрожували тим, хто ходив до костелу, фрагменти виступів представників тодішньої влади, між іншими Леніна, Сталіна, Брежнєва. Це будуть картини відомі більшості поляків росіян і українців аж за добре: листівки, решітки, кайдани – символи повсюдного переслідування. На стіні будуть німі сцени котрі показують міліціонерів, котрі придушують палками всілякі відрухи віри.
Пізніше через дерев`яні сільські двері можна буде ввійти до наступного приміщення у вигляді родинного дому віруючих. Тут будуть фотографії, зображення костелу, який тоді тут знаходився, школи, поля, пейзажі рідного Поділля. Хочемо надати меморіалу первинний і автентичний стан, щоб відвідувачі мали враження, що мученики щойно вийшли з нього, бо мучеником – свідком є кожен з нас кожного дня на своїй життєвій дорозі.
Наступна кімната меморіалу присвячена буде священикам які зберегли живою віру в часи переслідувань. Це вони залишилися незломними підчас режиму і надихали віруючих до витривалості і вірності.
Кімната «в’язниця» це частинка історії Церкви не лише в Україні але в усьому Радянському Союзі, це також символічне висвітлення відвічного конфлікту між добром і злом, котрий в цей час був особливо видимий. Далі буде кімната-репродукція бараків в яких перебували мученики, де відправлялася тайкома Євхаристія.
Але в цій ворожій реальності були і світліші сторони: тим, що сформувало мучеників був родинний дім. Входячи у кімнату під назвою «Дім» можемо побачити типову українську хату з хрестом, котрий є символом перемоги.
Кімната «Дар віри» буде серцем меморіалу. У центрі буде знаходитись знищений вівтар, тому що велич переслідуваних народжувалася біля вівтаря. На стінах будуть обширні докази душпастирської діяльності багатьох священиків. З фотографій будуть споглядати обличчя людей, котрим священики повернули віру в Бога і людей, представники різних верств: прості працівники, медсестри, студенти, лікарі та їхні свідоцтва. З гучномовців лунатимуть пісні тамтих часів. На екрані побачимо натовпи людей і свідчення їхньої витривалості та вірності, які можна буде як прочитати так і побачити на екранах.
Після такої підготовки паломники зможуть ввійти до кімнати – в’язниці і переслідувань. Фотографії знищених святинь, плачучих людей, пустих домівок – це все має викликати відчуття ситуації, в якій приходилося виконувати душпастирське служіння в Україні впродовж 80-ти років і яким чином вдалося зберегти свою віру – таким чином це одразу вказуватиме на сьогоднішні часи – коли про віру потрібно дбати постійно.
Боротьбу добра і зла в людських серцях та в історії України буде підкреслювати освітлення. Із світлої кімнати люди заходитимуть у понурий коридор присвячений пам’яті мучеників комунізму. Цілковита темрява буде також у кімнаті під назвою «Келія смерті». Там буде імітація в’язниці і кімнати тортур мучеників. Проходячи повз німих свідків – берези з вінницького парку слави – в якому 70 років тому за 3 ночі розстріляно і поховано більше 15 000 римо-католиків з навколишніх парафій станемо біля могили тисяч людей замордованих за віру. Супроводжувати нас будуть каміння, кляп, мотузка та ряси священиків. Паломник, котрий відвідає могилу, усвідомить собі, що сформувало цих мучеників.
Вихід з меморіалу має вести відвідувачів через кімнату «Життя після смерті», в якій видніє табличка з написом: «Ми вистояли» і фрагментом цитати святого Йоана Павла ІІ з його подорожі в Україну.
Як завжди після Великої П’ятниці наступає Великдень, так і наступні елементи експозиції впроваджують в настрій Воскресіння. Експонати покажуть великі плоди цієї мученицької смерті, тисячі свідоцтв навернень, уздоровлень і багато фотографій відбудованих сьогодні костелів а також свідчення віруючих людей, які вистояли у лютому 2014 року на майдані а також тих, які зараз звільняли священиків про триваючій тепер війні на Сході України. Виставу завершуватиме парафіяльна каплиця святого Архангела Михаїла з надписом «Хто ж як Бог». Надіємось, що відвідувачі переважно виходитимуть звідси в мовчанні і з молитвою. В каплиці буде також вівтар присвячений Слузі Божому о. Людвіку Вродарчикові ОМІ – мученикові, який буде винесений на вівтарі з цієї землі як свідок і представник цих бугутьох тут, котрі віддали своє життя за віру в Бога.
