Наступний етап зйомок фільму «Вірити» розповідає про життя українського суспільства перед приходом радянської влади.
Типове українське село на Поділлі. Люди живуть своїм звичним розміреним життям, і тут у це спокійне існування спритно втираються прибулі з Росії агітатори, обіцяючи нове, краще і безтурботне, тобто радянське життя.
Комуністи хотіли побудувати нове суспільство, засноване на загальному добробуті, перетворити світ на “земний рай”, рай без Бога і без релігії. Михайло Калінін, найавторитетніший член партії, на ІІ конгресі Товариства Воюючих Безбожників нагадав: “Боротьба з релігією є знаряддям, необхідним для прокладання дороги комуністам”.
У вересні 1918 року один з головних радянських урядовців Григорій Зіновієв заявив: “Щоб знищити ворогів, нам потрібно мати власний соціалістичний терор. Мусимо перетягнути на нашу сторону дев’яносто зі ста мільйонів мешканців радянської Росії. Стосовно інших нема що й говорити: їх треба знищити”. Так почалася класова боротьба. “Соціалістичний гуманізм немає нічого спільного з християнським милосердям, так як немає нічого спільного з нашим ставленням до ворогів робітничого класу і загальним пробаченням”. Комуністична влада дала відчути свою присутність через переслідування і репресії тих, кого вважала неприятелями: “Ми ненавидимо християнство і християн. Навіть найкращий серед них повинен вважатися за нашого найгіршого ворога”, – це був вирок радянського комісара Анатолія Луначарського. Збільшились акти насильства, святотатства, покарання без судів.М. Горький у 1920 році писав: “Ленінізм діє без милосердя, щоб знищити релігію. Релігія схожа на рідину, в яку вороги занурюють наших людей. Не можемо забувати, що релігія – це інтелектуальний напій з отрутою: вона отруює, гіпнотизує, наркотизує і розслаблює наших людей”.
Кінцевою метою антирелігійної боротьби була побудова нового суспільного режиму, який, базуючись на марксизмі-ленінізмі, мав бути режимом колективної справедливості, “раєм на землі”. Потрібно сказати, що програма “раю на землі” повинна була здійснюватися урядом за допомогою єдиної сили – Комуністичної партії, що контролювала життя всього суспільства, яке цілком було їй підпорядковане. Умовою створення нового світу було знищення старого за допомогою революційного терору мас.
У кадрі фільму «Вірити» в промові комісарки «нового ладу» і земного раю лунають ті обітниці, які ми чуємо досі під час кожних виборів: покращення життя! Те, що Україна стала першою після Росії державою, у якій встановлено радянський устрій, свідчить що багато людей повірило в такі обітниці, а що станеться з тими, які не повірили в «бога Леніна»? Звісно, їх чекатимуть переслідування.
На початку 20-х років в СРСР було 643 парафіяльних та філіальних костелів, ораторій, каплиць, де виконували своє служіння близько 600 священиків латинського обряду десяти різних національностей: польської, німецької, литовської, латвійської, білоруської, вірменської, грузинської, російської, української і французької. Двадцять років (1918-1938 рр.) переслідувань, арештів, заслань в табори Далекого Сибіру, вбивства і політичні тюрми в Польщі і Литві спричинилися до майже цілковитого знищення цієї численної групи священиків, з якої залишився десяток осіб.
Більше з цієї сцени побачите на екранах кінотеатрів у 2021 році. А для того, щоб ми могли успішно завершити цю справу, просимо і надалі про молитовну і матеріальну підтримку. https://www.youtube.com/watch?v=uepLCpBQAV4&feature=share&fbclid=IwAR2zKlSqQ1XXdYwwKBt90ciOGOC2zdiJWaec1WBo-fSJity8oYHcpquA4tI