Комуністична партія прийшла до влади в Росії у жовтні 1917 року, а за три місяці і в Україні. Її метою було створити “нову моральність” і “нову людину”, а також побудувати нове суспільство, засноване на загальному добробуті, перетворити світ на “земний рай”, рай без Бога і без релігії.
Одним із найважливіших завдань радянського режиму була боротьба з релігією, знищення якої було умовою створення нового суспільства і виховання “нової людини”. Борці за комунізм постановили ліквідувати все, що створювалося протягом двадцяти століть.
Ленін ненавидів релігію, тому що бачив у ній дуже небезпечну зброю. Плював на хрест, топтав його і, щоб охарактеризувати релігію, не знаходив інших слів як “затемнення людей”, “соціальне зло”, “опіум народу”, “духовна горілка”. У релігійних обрядах він вбачав непряму загрозу для життя і здоров’я людей. Тому церемонія Хрещення була замінена “святом імені”; миропомазання – “святом зрілості”, а релігійне поховання померлих – “урочистим похороном” з музикою й несінням медалей. Кінцевою метою антирелігійної боротьби, як часто говорили по радіо майже в кожному домі, була побудова нового суспільства режиму, який, базуючись на марксизмі-ленінізмі, мав стати режимом колективної справедливості, “раєм на землі”.
Так розпочалося жорстоке переслідування християн: людей катували, спалювали живцем. Олександр Волков свідчив: “Ніколи Церква не переживала таких трагічних часів, як зараз. Храми закривають, християн переслідують. Мабуть, вже надходить година антихриста. Ми терпимо голод, брутальність”.
Храми і каплиці перетворювали на стайні, бані, зерносховища чи склади хімікатів, на музеї або бібліотеки, танкові та тракторні заводи, а для більшого осквернення на місці вівтарів дуже часто розміщували туалети. В храмах нищили вівтарі, забирали лавки, конфісковували сакральні й цінні предмети, зокрема літургійні книги. Боротьба з релігією в радянській імперії вважалась необхідною умовою для створення нової людини: homo sovieticus. Комуністична влада, заперечуючи існування Бога, хотіла не тільки відмовитись від Бога, вона бажала стерти в людських душах подібність до Нього.